MENU

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

для осіб, які вступають здобуття кваліфікаційного
рівня молодшого спеціаліста

Структура та зміст вступного випробування

Вступне випробування з української мови складається з 23 завдань різних форм, а саме: завдання з вибором однієї правильної відповіді та завдання на встановлення відповідності та відкрите завдання з розгорнутою відповіддю (написання есе світоглядного змісту).

На виконання завдань відводиться 60 хвилин.

Мета даних завдань ¬– визначення рівня знань абітурієнтів за такими
розділами та темами програми:
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

Звуки мови й звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі, вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г.

Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад. Наголос. Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі.

Уподібнення приголосних звуків.

Спрощення в групах приголосних.

Сполучення йо, ьо.

Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Орфограма.

Правила вживання апострофа, знака м’якшення.

Правопис префіксів і суфіксів.

Правопис великої букви та лапки у власних назвах.

Написання слів іншомовного походження.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.

Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках.

Не з різними частинами мови.

Основні правила переносу слів з рядка в рядок.

Будова слова.Словотвір

Основа слова і закінчення змінних слів.

Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Спільнокореневі слова та форми слова.

Змінювання і творення слів.

Основні способи словотворення в українській мові.

Зміни приголосних при творенні слів.

Лексикологія

Поняття про лексику.

Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

Синоніми, антоніми, омоніми. Пароніми.

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова.

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні та професійні слова й терміни, просторічні слова.

Фразеологія

Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.

Морфологія. Орфографія

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники загальні та власні, істоти й неістоти. Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок (у власних чоловічих та жіночих іменах).

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх. Відмінювання прикметників.

Числівникяк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові та збірні) і порядкові. Числівники прості, складні і складені. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позначення часу та дат.

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Дієсловояк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то. Доконаний та недоконаний види дієслова. Часи дієслів. Дієслова І та ІІ дієвідмін, особові закінчення дієслів І та ІІ дієвідміни. Дієвідмінювання дієслів теперішнього та майбутнього часу. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення дієслів умовного та наказового способів. Безособові дієслова.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Їх творення. Дієприслівниковий зворот.

Прислівникяк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Творення і правопис прислівників. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання окремо, разом, через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.

Прийменникяк службова частина мови. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою. Непохідні і похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс.

Сполучникяк службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням. Сполучники сурядності і підрядності. Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників й однозвучних слів.

Часткаяк службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки. Правопис часток не іні з різними частинами мови. Написання часток бо, но, то, от, таки.

Вигук як частина мови.

Правопис вигуків. Синтаксис. Пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.

Речення як основна синтаксична одиниця. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речень, звертань). Порядок слів у реченні

Просте речення. Двоскладне речення. Головні й другорядні члени речення.

Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Присудок простий і складений (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення.

Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення.

Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.

Види обставин (за значенням), способи їх вираження.

Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.

Односкладне речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення.

Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.

Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами.

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Однорідні й неоднорідні означення. Розділові знаки між однорідними членами речення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при них.

Речення з відокремленими членами (також уточнюючі). Розділові знаки при відокремлених членах речення.

Складне речення, його типи.

Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку між його частинами. Смислові звʼязки між частинами складносурядного речення. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.

Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Основні види підрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (способу дії й ступеня, порівняння, місця, часу, причини, на¬слідку, мети, умови, допусту). Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення. Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами. Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучникових реченнях.

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.

Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою.

Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.

Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення.

Тема й основна думка висловлення. Вимоги до мовлення (змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ на абзаци, мікротеми. Способи звʼязку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Розподіл завдань відповідно до розділів програми

№ з/п

Розділи програми

Кількість завдань за розділом

Кількість завдань з вибором однієї правильної відповіді

Кількість завдань на встановлення відповідності та відкрите завдання

Кількість відкритих завдань з розгорнутою відповіддю (написання твору-есе)

1

Фонетика. Графіка

1

1

2

Лексикологія. Фразеологія

3

2

1

 

3

Будова слова. Словотвір

1

1

4

Морфологія

5

4

1

5

Синтаксис

7

6

1

6

Стилістика

1

1

7

Орфоепія

1

1

8

Орфографія

3

3

9

Розвиток мовлення

1

1

Типи завдань вступного випробування та схема нарахування балів за виконання завдань

Форма / опис завдання

Схема нарахування балів

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання має основу та чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний

0 або 1 бал:

1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»)  Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо учасник вступного випробування зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д)

0, 1, 2, 3 або 4 бали:

1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання передбачає створення учасником  вступного випробування міні-твору – есе світоглядного змісту

від 0 до 13 балів:

теза, аргументи, висновок: 0, 1 , 2  або 3 бали;

факт, приклад із літератури чи інших видів мистецтва або випадок із життя, цитати, афоризми, що підтверджують основну думку  0, 1 або 2 бали;

логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали; орфографія та пунктуація: 0, 1, 2 або 3 бали;

лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2 або бали

Критерії оцінювання

Кількість правильних відповідей

Оцінка за 12-бальною шкалою

1 - 4

1

5 - 6

2

7 - 8

3

9 - 10

4

11 - 15

5

16 - 19

6

20 - 23

7

24 - 27

8

28 - 31

9

32 - 36

10

37 - 41

11

42- 44

12

Програма укладена з урахуванням чинної Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (5-9 класи), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Хостинг від uCoz