ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
для осіб, які вступають здобуття кваліфікаційного
рівня молодшого спеціаліста
Структура та зміст вступного випробування
Вступне випробування з української мови складається з 23 завдань різних форм, а саме: завдання з вибором однієї правильної відповіді та завдання на встановлення відповідності та відкрите завдання з розгорнутою відповіддю (написання есе світоглядного змісту).
На виконання завдань відводиться 60 хвилин.
Мета даних завдань ¬– визначення рівня знань абітурієнтів за такими
розділами та темами програми:
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Звуки мови й звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі, вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г.
Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
Склад. Наголос. Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.
Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі.
Уподібнення приголосних звуків.
Спрощення в групах приголосних.
Сполучення йо, ьо.
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.
Орфограма.
Правила вживання апострофа, знака м’якшення.
Правопис префіксів і суфіксів.
Правопис великої букви та лапки у власних назвах.
Написання слів іншомовного походження.
Правопис складних і складноскорочених слів.
Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників.
Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках.
Не з різними частинами мови.
Основні правила переносу слів з рядка в рядок.
Будова слова.Словотвір
Основа слова і закінчення змінних слів.
Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Спільнокореневі слова та форми слова.
Змінювання і творення слів.
Основні способи словотворення в українській мові.
Зміни приголосних при творенні слів.
Лексикологія
Поняття про лексику.
Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
Синоніми, антоніми, омоніми. Пароніми.
Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова.
Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.
Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні та професійні слова й терміни, просторічні слова.
Фразеологія
Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.
Морфологія. Орфографія
Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники загальні та власні, істоти й неістоти. Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок (у власних чоловічих та жіночих іменах).
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх. Відмінювання прикметників.
Числівникяк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові та збірні) і порядкові. Числівники прості, складні і складені. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позначення часу та дат.
Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників
Дієсловояк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то. Доконаний та недоконаний види дієслова. Часи дієслів. Дієслова І та ІІ дієвідмін, особові закінчення дієслів І та ІІ дієвідміни. Дієвідмінювання дієслів теперішнього та майбутнього часу. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення дієслів умовного та наказового способів. Безособові дієслова.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на -но, -то.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Прислівникяк частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Творення і правопис прислівників. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання окремо, разом, через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.
Прийменникяк службова частина мови. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою. Непохідні і похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс.
Сполучникяк службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням. Сполучники сурядності і підрядності. Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників й однозвучних слів.
Часткаяк службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки. Правопис часток не іні з різними частинами мови. Написання часток бо, но, то, от, таки.
Вигук як частина мови.
Правопис вигуків. Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.
Речення як основна синтаксична одиниця. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речень, звертань). Порядок слів у реченні
Просте речення. Двоскладне речення. Головні й другорядні члени речення.
Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Присудок простий і складений (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення.
Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення.
Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.
Види обставин (за значенням), способи їх вираження.
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.
Односкладне речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення.
Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.
Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами.
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Однорідні й неоднорідні означення. Розділові знаки між однорідними членами речення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.
Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при них.
Речення з відокремленими членами (також уточнюючі). Розділові знаки при відокремлених членах речення.
Складне речення, його типи.
Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку між його частинами. Смислові звʼязки між частинами складносурядного речення. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.
Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Основні види підрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (способу дії й ступеня, порівняння, місця, часу, причини, на¬слідку, мети, умови, допусту). Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення. Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами. Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучникових реченнях.
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.
Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою.
Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.
Стилістика
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.
Розвиток мовлення
Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення.
Тема й основна думка висловлення. Вимоги до мовлення (змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).
Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ на абзаци, мікротеми. Способи звʼязку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.
Розподіл завдань відповідно до розділів програми
№ з/п | Розділи програми | Кількість завдань за розділом | Кількість завдань з вибором однієї правильної відповіді | Кількість завдань на встановлення відповідності та відкрите завдання | Кількість відкритих завдань з розгорнутою відповіддю (написання твору-есе) |
1 | Фонетика. Графіка | 1 | 1 | – | – |
2 | Лексикологія. Фразеологія | 3 | 2 | 1 |
|
3 | Будова слова. Словотвір | 1 | 1 | – | – |
4 | Морфологія | 5 | 4 | 1 | – |
5 | Синтаксис | 7 | 6 | 1 | – |
6 | Стилістика | 1 | 1 | – | – |
7 | Орфоепія | 1 | 1 | – | – |
8 | Орфографія | 3 | 3 | – | – |
9 | Розвиток мовлення | 1 | – | – | 1 |
Типи завдань вступного випробування та схема нарахування балів за виконання завдань
Форма / опис завдання | Схема нарахування балів |
|---|---|
Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання має основу та чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний | 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано |
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо учасник вступного випробування зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) | 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано |
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання передбачає створення учасником вступного випробування міні-твору – есе світоглядного змісту | від 0 до 13 балів: теза, аргументи, висновок: 0, 1 , 2 або 3 бали; факт, приклад із літератури чи інших видів мистецтва або випадок із життя, цитати, афоризми, що підтверджують основну думку 0, 1 або 2 бали; логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали; орфографія та пунктуація: 0, 1, 2 або 3 бали; лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2 або 3 бали |
Критерії оцінювання
Кількість правильних відповідей | Оцінка за 12-бальною шкалою |
1 - 4 | 1 |
5 - 6 | 2 |
7 - 8 | 3 |
9 - 10 | 4 |
11 - 15 | 5 |
16 - 19 | 6 |
20 - 23 | 7 |
24 - 27 | 8 |
28 - 31 | 9 |
32 - 36 | 10 |
37 - 41 | 11 |
42- 44 | 12 |
Програма укладена з урахуванням чинної Програми з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (5-9 класи), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.